Танцювала риба з раком,
А петрушка з пастернаком,
А цибулька дивувала,
Як петрушка танцювала.
Орелі - гойдалка або колиска, в якій плекалася дитина від перших днів свого народження.
А ще так назвали Перший всеукраїнський дитячий фольклорний фестиваль його організатори Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» та продюсерська агенція Etno Sound.
Фестиваль відбувся 6-7 вересня під лозунгом «Турбота про майбутнє України варта всіх наших зусиль!» і мав за мету збагачення сучасних методів виховання дитини досягненнями української етнопедагогіки. За основу формування особистості, на думку ініціаторів, необхідно брати автентичну народну культуру.
Залучення дітей та батьків до спільної творчості, входження молодих у процес творення народного мистецтва, представлення етнічної самобутності фолькгуртів з різних регіонів України, обмін досвідом і демонстрація здобутків – основні цілі заходів проекту.
Відбувся розгорнутий показ української традиції плекання дітей від немовлят до шлюбного віку (16-17 років). Для дітей до 3 років життя це:
· колиска;
· кукурудзяні качани намазані медом;
· ходунці;
· візочки;
· коники;
· колискові пісні;
· забавлянки;
· примовлянки;
· перші пострижини;
· пелюшки (сповивання);
соціальні навики в сім'ї: «чолом віддавати» - для хлопців; прихід до хати з хлібом — для дівчат.
Як ходять у гості, гостинці
Купіль
Заходи коло малих дітей (Що робити, як дитина злякається)
Перші забавки та іграшки
Забобони та звичаї (перша сорочка, коли стригти нігті та ін.)
Як говорять про дитину, щоб не зурочити.
Сидушки, коли вчать сидіти, як вчать ходити, що приказуть.
Назви на дитину.
Як вчать дитину говорити
Заходькуваті діти
Старуни, мовчуни, віщуни
Перші обов'язки
Дитячі хвороби та народні методи лікування
Від 3 до 6 років:
Провини і покарання
Перші чесання для дівчинки (обряд «Сахнівна»);
Що вигадують для дітей
· всадження на коня - для хлопців;
· господарські обов'язки: куряче, гусяче, отарне; чередне;
· сопілка, свищики (виготовлення, основи гри на дитячих інстументах);
Пострижини
Дитячі передражнювання
заплітання для дівчат (коло кілки, бовтиці...);
· дитяча іграшка (забави);
· пісня «Го-го-го, коза»
· гойдалка, змій, лук, мороки, ходулі, музичні інструменти.
Від 6 до 9 років:
· писанкарство;
· петрикування: мандрики з сиром, празникові (кольорові) коралі з тіста;
· гаївки для дівчат;
Від 9 до 12 років:
· парубоцькі і дівоцькі громади;
· обрядовість, традиції річного календаря;
· гра «Зайчик»;
Від 12 до 16 років:
· «Вербовая дощечка»
· Калита
· Івана купала
· Танці
Ніна Матвієнко, лірник Сашко, Євген Товстуха, дядько Лев, гурт автентичної української музики «Буття», «Школа традиційного народного танцю» не потребують особливих рекомендацій.
Були запрошені дитячі фольклорні колективи з Києва: «Левеня», «Яворина», «Цвітень», «Зернятко», «Дай Боже». А також «Великодні хороводи» (Шептичі, Львівщина); «Вербиченька» (Нова Водолага, Харківщина); «Цвіт папороті» (Соболівка, Вінниччина); «Бойківські музики» (Стрілки, Львівщина); «Чорнобривець» (Шишаки, Полтавщина); «Світлячок» (Золотоноша, Черкащина); «Співаночки» (Донецьк); «Цімборики» (Хуст, Закарпаття); «Перекотиполе) (Велика Олександрівка, Київщина); «Берегиня» (Ємільчено, Житомирщина). Це був калейдоскоп різноманіття фольклорної спадщини.
Кожен виступ – феєричне театральне дійство з регіональними особливостями.
Прелюдією свята став виступ етногурту «Буття» прямо на вулиці. Автентичні пісні, побутові танці з їх показом дітям та випадковим перехожим, інструментальні награвання зазивали киян до святкових заходів.
На відкритті фестиваля гурти Цвітень (Київ), Цвіт папороті (Вінниччина), Чорнобривець (Полтавщина), Вербиченька (Харківщина) показали веснянки, обжинки, дитячі ігри.
Українські колисанки не просто заспокоюють діток. Вони сприяють фізіологічному та психічному розвиткові немовлят і вивчаються мамами усього світу. Великий двір раптом опустів. В приміщенні музею майстер-клас з колискових пісень проводила Ніна Матвієнко.
Хлопчики 12-14 років випробовувались на дорослість. Затим відбувався ініціальний обряд всадження на коня який символізував вступ до парубоцької громади з розширенням обов’язків.
Постійно працювала виставка «Дитина в звичаях і побуті українського народу». Дитячі меблі, одяг, іграшки, дитячі знаряддя праці, фото, картини, гостинці з відеосупроводом – забавлянки, колискові, казки.
Чим гратися дитині: ляльками чи машинками і зброєю? В грі діти навчаються проявлятися у дорослому житті, «проживають» своє майбутнє життя. Тому думайте які іграшки купувати. Не варто, наприклад, дарувати ляльку Барбі з дорослими рисами, тому,що дитина сприймає ляльку як немовля, яке потрібно пеленати , заколисувати.
На ігровому майданчику ДОМу «Равлик» діти мандрували по обрядах року, вчились готувати святкову атрибутику. Звучали казки, загадки, скоромовки.
Як завжди розважав своїми мудрими казками лірник Сашко. Його казки – це живі народні картинки з обов’язковою участю слухачів в якості дійових осіб, що можуть на ходу міняти хід подій.
…Хочеться сказати кілька слів про мудрого дядька Лева Скулинського. Він спілкувався з Т.Шевченком, О.Пчілкою, І.Франком, Л.Українкою. І зараз живе на Волині біля озера Нечимного (с.Скулин, Ковельського району). Любить дядько розповідати діткам про Лісовиків, Мавок, Перелесників, Потерчат… Майструє для них іграшки і чекає на листи(поштовий індекс 45043).
Для представників преси пройшла прес-конференція під головуванням директора фестивалю Петра Гончара.
В рамках фестивалю пройшла презентація та перегляд анімаційного відеофільму «Лис Микита».
В неділлю відбувся круглий стіл «Впровадження народного досвіду плекання дитини в сучасному українському суспільстві» для батьків, вихователів, вчителів,.методистів, науковців. Ведуча - Ярослава Левчук. Презентувалась книжка Марка Грушевського «Дитина в звичаях і віруваннях Українського народу» та відео «Українська традиція плекання дитини».
Два дні працювали:
· майстер-класи з соломоплетіння, гончарства, ткацтва, писанкарства, витинанок, бісероплетіння, виготовлення традиційної народної іграшки (лялька-мотанка, трипільська іграшка, кукурудзяна лялька), випікання жайворонків з тіста, молотіння збіжжя;
· «плекальні» для дітей і навчання батьків;
· «Школа традиційного танцю»;
· екологічний намет;
· виставка-продаж дитячої літератури;
· виставка-продаж робіт народних майстрів.
Комп'ютерна техніка, екологічно небезпечні іграшки, швидкі темпи подання інформації та її надмірна кількість спричиняють психічні розлади у дітей. Для нейтралізації негативних впливів треба повернутися до природніх методів виховання, зокрема музики, співу, гри, танцю,малювання, народних ремесел.
Важливу роль у процесі становлення людини відіграє фольклорна спадщина: колискові, забавлянки, лічилки, загадки, примовляння.
Виготовлення народної іграшки, писанки, витинанки, керамічних виробів, гра на народних музичних інструментах, сприяє гармонійному вихованню дитини, розвиває фантазію, мислення, мовлення, моторику, тактильні відчуття.
Відновлюймо плекальні традиції!
І
середа, 10 вересня 2008 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)