Cвятвечір...в ресторані

Cвятвечір...в ресторані
Ресторан «Руккола» - душа італійської кухні; «Коктебель» - країна коньяків. Дві назви одного закладу. Чудове переплетення українського та італійського. Насправді Україну та Італію поєднує дуже багато. І в першу чергу ліричність і мелодичність народних наспівів.

В цьому могли пересвідчитися відвідувачі, які прийшли до ресторану у святвечір. Їх зустрічали на вході справжні українські музики. Гості відчули «дихання» гуцульських цимбал, насолодилися неповторним звучанням скрипок. Наш скрипник навіть тримає інструмент під час гри інакше, не так як класичний музикант – упор робиться на груди. Така постановка дозволяє одночасно з грою співати і танцювати! Ритмічна група додавала жару: густий,соковитий звук виходив з під смика баса, йому «підтакував» бубень – двох мембранний барабан з тарілкою, або решітко – одно мембранний бубен з дзвіночками. Це Київський гурт «Буття»(www.buttia.kiev.ua), що сповідує автентичне виконання в етнічній музиці. Ці награвання та наспіви шліфувалися попередніми поколіннями століттями і тисячоліттями. В них закладено магію предків.

Тою ж магією просочені найдавніші наші пісні – колядки. Кожен столик в ресторані приймав того вечора колядників від «Буття». Відлуння давніх традицій зігрівало серце.

Добрий вечір люди,
Ми йдемо до хати,
Щоб із колядою
Всіх Вас привітати
Святий вечір,
Добрий вечір
Добрим людям
На Землі!

Двохповерховий ресторан на воді притягує до себе не только красою, оригінальністю дизайну, але й атмосферою комфорту і свободи – стін тут нема, вони виконані зі скла. «Руккола» тоне в зелені рослин, щебет птахів наповнює ресторан! Проте найцінніше в ресторані – італійська кухня – здорова, смачна, корисна: паста-стейшн, завжди найсвіжіші овочі, рукола, квасоля, кукурудза, сир Фета, соуси, оливкова олія, справжня італійська піца, сирний суп Гауда, спагетті Карбонара (з вершками, пармезаном, кусочками бекона і жовтком)…

Ресторан «Руккола» що на вул.Набережне шоссе, сходи №6 – це простір доброго смаку, ідеальне місце для: банкетів, дитячого відпочинку, корпоративів тощо. Загляньте, не пожалкуєте!

Свято Дани

Ой, як було з нащада світу,
Тоді не було неба й землі,
А но лиш було синєє море.
Колядка

Здавна відзначає Україна свято Дани(Водокрес), яке астрономічно припадає на 2 січня, коли земля найближче до сонця. В народі має назву Водохреща або ж Видорощ. У християнстві воно відоме під назвою «Хрещення господнє» і святкується 19 січня.
В цей період сонце перемагає морок і темряву, освячує своїм життєдайним світлом ріки, озера. джерела, струмки і криниці. Різдвяна вода свіжа і здорова. Люди несли орданську воду в свої доми і пили її перед їжею. Предки вбачали у святі Водохреща єднання душі людської з душею природи. Напередодні свята на вікнах, дверях, сволоках випалювали вогнем або малювали крейдою хрести, щоб нечисті духи не мали доступу до обістя. Волхви молилися біля річок і врочисто співали: «Святіться, святіться, святіться, солодкії води. Моліться, моліться, моліться, всі праведні люди, пора, щоб Великого дня могутнії льоди скресила і світлом небесним сінила».
Під животворною силою світла вода народжує і живить світ. Наші предки поклонялися рікам, озерам і джерелам, приносили їм жертви, використовували при недугах, кидали в колодязі гроші. Ріки називали Богом (Південний Буг). Купання вважалось суттєвою частиною багатьох обрядів. Використовували воду для очищення від всякого зла
Весілля світла і води на Купала – прообраз творіння, Всесвітньої Любові, життя в природі.
Дана-Тана (ріка, вода) найбільш шановане у нас поняття. Про це свідчать назви рік: Двіна, Дон (Танаїс), Дунай, Дніпро (Данапріс).
Єдиний Бог-вседержитель, творець і батько творіння своєю премудрою, всетворною любов’ю – Ладою – створив першопочаткове Буття. Це Буття включало в себе протилежність чоловічої та жіночої природи: перша виразилась світлом, духом, друга – матерією, водною рідиною.
Дана – не просто вода – це первинна жіноча субстанція. Це ім’я утворилося від слова да – вода і на – неня, мати, тобто – Вода-Мати. За Яковом Головацьким Дана, вона ж Діва і Леля, та Полель (втілене світло) – це близнята богині Лади. Дана – це богиня водних сил, що постає перед нами, як втілення кохання, прекрасною Дівою. За Геродотом богиня Дана – незрівняна красуня, непорочна Діва, мати всього живого, яка дарує життя, була водночас і суворим, справедливим суддею. Судила вона у свій день – п’ятницю. Ця богиня, втілення води й Місяця, була головною на території України. Вона постає перед нами як дарителька дощу, богиня річок, покровителька русалок.
Див (Дів, Дід) є головним богом всіх індоєвропейців – прабогом, від котрого походить Дана (Діва). Див – це чоловічий початок Всесвіту, світло, вогонь. А Діва (Дана , Леля) – жіночий пасивний первинний, втілена вода, волога.
Богиня Дана (пізніше Мокоша, П’ятниця, Покрова) подарувала першій жінці прядку. Подібність зливи до прядіння предки вбачали в потоках дощової води. які снуються з хмари наче нитки з куделі.
Переслідування язичників змусило жінок називати свою Богиню-покровительку днем її свята – П’ятницею. Вона уявлялася жінкою з довгими золотими косами, яка крутить колесо прядки. У п’ятницю заборонялося шити, прясти, рубати дрова, здіймати пил, прати. Народ вірить, що від П’ятниці залежить родючість Матінки-Землі. її просять, щоб уберегла від засухи. зливи чи бурі. П’ятниця вкриває голову дівчини шлюбним покровом. Покрова втілює образ давньої богині родючості. Сніг. що покриває землю і є формою води, яка навесні напуває Землю родючою силою.
Хмари (облака) як небесні покрови ототожнювались з тканинами, що піднімаються з землі туманом. Звідси облачатись (одягатись).
Перун і Мокоша, Вогонь і Вода – першооснови Буття. Одвічне протистояння чоловічого і жіночого.
Дана, Водохреща, Буття, П’ятниця, Покрова