Фестиваль кобзарського мистецтва "Козацька ліра"

Перший фестиваль кобзарського мистецтва «Козацька ліра» відбувся в суботу 4 липня 2009 року в селі Стрітівка Кагарлицького району Київської області. Організатор дійства – Міжнародний Фонд «Єдиний світ». Автором ідеї та ініціатором фестивалю став член правління Володимир Макієнко, який уже більше року опікується єдиною в Україні Стрітівською вищою педагогічною школою кобзарського мистецтва. Власне і сам фестиваль присвячений 20-річному ювілею школи. «На випускному вечорі минулого року, в спілкуванні з викладачами, якось непомітно виникла ідея проведення цього літа кобзарського фестивалю, сказав парламентарій і додав: «Ми зробили звичайну справу – підтримали українські традиції, оскільки живемо в Україні. Ці традиції повинні сприйматися не тільки у нас, але і в усьому світі, тому що ідентифікують нас як націю. Ми молода держава, через місяць нам буде усього 18 років, але наш народ дуже стародавній і ми повинні оберігати всі його досягнення – це допоможе нам стати сильними і могутніми».
Погодився з колегою і голова правління Міжнародного Фонду «Єдиний світ» Едуард Прутник: «Нас цікавить усе, що складає історію і духовну культуру України – все, що є основою нашої нації. Ми повинні взяти від світу найкраще, зберігши при цьому свою індивідуальність».
Українське кобзарство - унікальне явище народної музичної культури, яке є носієм глубинних джерел українського єпосу. В Україні здавна існували традиції кобзарських шкіл гри на кобзі, бандурі, лірі та інших народних інструментах.
Фестиваль проходив у мальовничому місці з чудовими краєвидами. Під час та по закінченню дійства відбулися народні гуляння, ярмарок-майстерня, катання на конях, купальське вогнище та інші розваги. Гості фестивалю мали нагоду скуштувати національні страви та напої.
Фестивальна територія дуже компактна: на косогорі лавки для глядачів, велика сцена з навісом. За сценою, внизу – галявина на якій спеціально до свята викопана криниця і споруджено симпатичного журавля. Далі – загата, за якою мальовничий став, алеї де продавалися сувеніри і стояли намети з продуктами. Створилася неповторна атмосфера домашнього затишку.
На сцені відбулася велика концертна програма, нагородження молодих та знаних талантів, політиків та представників влади, які в різні роки зробили внесок у відродження та становлення кобзарства, як духовної спадщини українського народу. Особливо сподобався виступ знаного поета, Героя України Бориса Олійника, що як голова Українського фонду культури був одним із засновників Стрітівскої школи. Вела програму заслужена артистка України Ірина Шинкарук. В кінці концерту вона, разом із своїм прекрасним балетом, прийняла в ньому участь вже як співачка. Запамяталося театралізоване дійство під звуки літаврів «Як козак ставав кобзарем», а ще святковий феєрверк з кольорових димових стрічок і безлічі крихітних українських прапорців, прикріплених до яскравих кольорових парашутів.
Кульмінацією видовищного свята стало одночасне виконання 176 кобзарями української народної пісні на слова Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий». Встановлено новий рекорд України як наймасовіше виконання кобзарської пісні.
На галявині усі охочі могли взяти участь у «Козацьких розвагах», що проводило Братство козацького бойового звичаю «Спас» з Могилянки.
Центральне місце на галявині було відведено Київському етногурту «Буття». Спочатку майстриня Ганна Павлівна разом з жіночим складом Буття і бажаючими дівчатами провели вінкоплетення. Потім почався майстер-клас з українських танців. Постійно звучала автентична музика у виконанні гурту.
Тут же в двох казанах готувався козацький куліш. Керував процесом козак Василь. Це та людина, яка нещодавно приймала участь у походах на козацькій чайці по суворому Балтійському морі. Приємно отримати їжу з рук знаменитого козака!
Для дітей були облаштовані майданчики, де виготовлялись птахи, витинанки, іграшки. Глядачі не залишилися байдужими до робіт на алеї майстрів (лісова скульптура, гончарі, ковалі, писанкарі, вишивальниці, різьбарі, майстри з виготовлення виробів з лози, іграшок з соломи). Усі охочі взяли участь у показово-прикладних уроках.
Ніхто не залишився байдужим, коли близько п’ятої вечора було запалено козацьку ватру – прямо посеред водойми, на дерев’яному плотику з чотирма піротехнічними «свічками». Вогнище палало яскраво й довго, створивши неповторний настрій козацького дійства з таким щемливим запахом. «Швидко розгорілося вогнище – хороший знак», - зазначив хтось з селян. – «Значить, рік буде урожайним, а Україна багатою».
«Я приїхав на запрошення мого українського колеги Едуарда Прутника і дуже вдячний йому, що маю можливість сьогодні бачити це дивовижне свято, можу побачити нове обличчя України, яка показує світу ту красу, яка у неї є – народну культуру і дивовижну природу», - сказав польський європарламентарій Міхал Каміньський.