День Ярила

Ще за 10000 років до н. е. в історії находяться десятки прикладів написаних і висічених в камені свідчень поклоніння людини Сонцю, і зрозуміло чому. Кожного ранку, коли встає сонце, воно приносить світло, тепло і захищає людину від холоду і повної небезпек та хижаків темряви. Всі цивілізації розуміли, що без нього не виросте урожай. А життя на землі щезне. Це розуміння робило сонце самим пошанованим об’єктом у всі часи.
У день Благовісника 25 березня прокидається від зимового сну великий грім, щоб надати землі і людям зцілющої сили. То Перун змушує його розбивати обледенілі хмари мороку і тьми. Тієї пори приходить ласкаве сонце молодого Ярила, який пробудився для чарівної пори кохання та парування. Його яра сила відчувається скрізь. Кожною рослиною, першим пташиним співом Ярило поширює всеправедне світло Дажбога, щоб возвеличити ранішній весняний світ та збудити його запліднюючу силу. Буйним, пристрасним у ярінні, палаючим у любові, охоронцем від всього злого і ворожого – таким уявляли наші пращури Ярила навесні.
Нарешті весна зійшла на землю в сонячній розкішній сукні з квітів та зелені! Все повинно тепер бути у парі! Сам Ярило не може допустити самотності квітучої пори. Так і Леля, його пара, не може жити без всеохоплюючого кохання.
І вдень, і вночі ходить босоніж Ярило по полях, лісах, садах у білій полотняній одежі, з вінком весняних польових квітів. А в руках носить серп та жмут дозрілого колосся – ознака доброго врожаю та благополуччя. Саме в цю пору виходить молодь надвечір водити хороводи і співати ярильські пісні.
Для сучасних слов'ян - Ярило символізує відродження нашої культури, сили і знань наших предків. Ярило зміцнює в нас силу духу і дає натхнення.
Здавна наші предки шанували Ярило як покровителя землеробства, плодючості, відродження, вічного весняного цвітіння, любові, пристрасті, а якщо потрібно для захисту рідної землі, то й військової хоробрості, люті. Саме в його честь названо головного організатора святкування Дня Ярила, яке відбулося 5 та 6 червня на території Ристалища в Центрі культури та історії "Парк Київська Русь".
Слов'янський центр «Ярило» є представництвом «Академії розвитку людини« Родосвіт ». Засновники академії - Верховний Волхв України-Русі Володимир Куровський і його дружина Лада Куровська. Разом зі своїми послідовниками вони відкривають для нас безодню знань, яка близько тисячі років була закрита для слов'ян. Разом з ними ми осягаємо ведичний світогляд наших пращурів, їхню культуру, звичаї. Вчимося бути щасливими, успішними, гармонійними і славними як наші давні прадіди!

Почалося свято з театралізованої церемонії відкриття свята та офіційної частини. Кожен святковий день розпочинався зі слов’янських обрядів "Народження Ярила", "Славлення Ярила".
Далі програму першого дня продовжив Парад учасників. Діти з Харківського ансамблю "Щасливе дитинство" провели веселий танок "Полька з притупом" та музично-хореографічну композицію "Бариня". Грандіозним був виступ козацької рицарської школи "Арт-шоу Гопак". З глядачами проводились Слов’янські ігрища. Театр Парку Київська Русь"Київський Дитинець" виступив з хореографічною програмою "Слов’янські забави". Показ мод з елементами слов’янської вишивки вразив сміливістю рішень. Як завжди високий вишкіл продемонструвала школа бойового мистецтва "Братство Спаса"(Київ). Леля і Ярило, верхи на коні, благословляли глядачів зерном і квітами. Ефектними були виступи шкіл бойових мистецтв "Великий Степ" (Херсон) та "Чумаки"(Кам'янець-Подільський) і театру моди "Сонцевіра".
Завершували денну програму українські танці під музику гурту "Буття", що знайшли гаряче схвалення глядачів та інтерактив "Козацькі забави".
Нічна програма включала хореографічне-балетне шоу "Словянські хороводи" у виконанні Театру Парку Київська Русь"Київський Дитинець", святковий феєрверк та феєричне фаєр-шоу.
Програма другого дня розпочалася виступами дитячих ансамблів "Щасливе дитинство" і "Соловейки", які показали хореографічні композиції та чудовий спів.
Бойові мистецтва «Триглав», «Спас», «Бойовий гопак» продемонструвалиучасники шкіл бойових мистецтв "Школа Перемоги"(Дніпропетровськ), "Братство Спаса"(Київ), "Торнадо"(Прилуки), "Великий Степ" (Херсон), "Перун"(Маріуполь).
Сучасні школи слов'янських бойових мистецтв відроджують традиції і знання характерного козацтва. За переказами, характерники відрізнялися надзвичайною живучістю навіть у найважчих умовах і глузливим ставленням до смерті і небезпеки. Крім того, характерникам приписувалися типово магічні атрибути: здатність обертатися в звірів і птахів, пророкувати майбутнє, заговорювати та інше. Характерники за допомогою магічних заклинань могли змусити ворогів вбивати один одного. Навіть стихії коритися характерникам. Їм були підвладні вогонь, вода, земля і повітря. Кажуть, вони могли розігнати хмари, викликати грозу або, навпаки, заспокоїти розбурхану стихію. Не дивно, що в народі говорили: «Запорізький козак може обдурити самого чорта».
Гопак - бойовий стиль українських козаків, що поєднує ударну та борцівські техніку з пластикою танцю не поступається кун-фу. Для техніки характерні удари як руками, так і ногами, часте використання захисних блоків і больових захоплень, а також робота холодною зброєю від селянського серпа до двосічного меча.
Сучасні козаки, які займаються Триглавом, володіють системою побудови рухів - своєрідної павутиною бойових траєкторій, яка дозволяє виконати будь-яку дію, а при потребі - відтворити техніку будь-якого стилю. Рухи при цьому перетворюються на удар чи кидок, з'єднуючись з рухами супротивника, який таким чином ніби «сам завдає собі удар».
Ярило на білому коні, у вінку на голові об'їжджав навколо арени перед кожним виступом, благословляючи всіх учасників фестивалю.
Завершували свято народні музики "Буття". Їх виступ складався з двох частин. Спочатку були запальні українські танці, повіяло справжнім українським ароматом. Потім – народні ігри та хороводи. Нестримний потік ігор та забав розбурхав і молодих, і літніх, і дітей. Всі кружляли з ярим завзяттям всеохоплюючого кохання. Народні танці, хороводи мають свою красу і свою особливу мову, яка завжди свіжа, нова і мила, вони наповнюють душу естетичним задоволенням і не втомлюють.