Україна - земля козаків

„Яке життя, таке й буття", - кажуть люди, коли родина, при достатках,гарно живе

„Україна - земля козаків". Так сказав в середині XVII століття французький інженер-картограф Гійом ле-Васер де-Боплан.
Козацьке селище XVIII століття, біля самого витоку річки Либідь, відтепер стане туристичною альтернативою Музею народної архітектури і побуту «Пирогів» і ще однією визначною пам'яткою столиці. На території 9,2 га за сім кілометрів від Хрещатика відтворено куточок української природи, архітектури та побуту „Мамаєва Слобода".
Пам’ятаю це місце як занедбаний сад, бетонні береги ставка, малолюдний закуток парку…
В 1990 року було зареєстровано як юридичну особу Центр народознавства «Козак Мамай». Відкриття «Мамаєвої Слободи» відбулося 9 липня 2009 року, коли «Козаку Мамаю» виповнилось 19 років. Саме стільки часу знадобилося, щоби відкрити для нас це чудо.
Відвідувачам пропонується подорож ( в тому числі кінна ) усіма закуточками "Мамаєвої Слободи", під час якої вони дізнаються якомога докладнішу інформацію про походження, призначення і глибинно-духовну сутність народної архітектури. Працівники розкажуть Вам про те, чим жили українці за козацької доби, що їли, у що одягалися, як розважалися, як оточували себе зручностями і що вміли робити, чим надихали себе.
Визначних пам'яток тут ставок гати: козацький бурдюг (землянка), шинок, водяний млин, кам’яниця козацького старшини і хатина повитухи. Характер української архітектури складається головно під впливом двох чинників — старої традиції мурованого будівництва, започаткованої в княжу добу, й дерев’яного народного будівництва.
А в самому серці Слободи — церква Покриви Пресвятої Богородиці, в якій можна безкоштовно повінчатися або хрестити дитину. Її аналогом була церква Запорізької Січі за часів Богдана Хмельницького.
Ставочок в історичному урочищі, з якого бере початок річка Либідь аж кишить рибою.
Планується створення міні-зоопарку. Поки ж головним господарем «Мамаєвої Слободи» вважається пес Ложка, який за легендою мандрував з Козаком Мамаєм і проганяв злих духів.
Організатори Центру народознавства настійно просять не порівнювати «Мамаєву Слободу» і Музей просто неба у Пирогові. По-перше, територія у них значно менша, а по-друге, все поселення було наново відтворене по старовинних кресленнях. Історична правда була настільки важлива, що навіть дуб біля церкви виростили з жолудя 1000-річного дуба з острова Хортиці.
Директор Центру Костянтин Олійник разом з співробітниками обіцяє стояти на сторожі національно-культурних цінностей, обороняти рідну мову, дідівську православну віру, звичаї та традиції, й надалі залишатись козаками.
У «Мамаєвой Слободі» можна повчитися народним ремеслам, послухати церковний дзвін у виконанні кращого паламаря України. Для дітей теж знайдуться забави: від військово-спортивних ігор до виготовлення українських ляльок-мотанок.
У найближчих планах організаторів — створення міні-зоопарку і стайні. Поки ж головним господарем «Мамаєвой Слободи» вважається пес Ложка, який по легенді мандрував з Казаком Мамаєм і проганяв злих духів.
«Мамаєва Слобода» вже зарекомендувала себе як знімальний майданчик історичних епопей про Україну. Багато кадрів з фільмів «Гоголь» (студія «Мосфільм»), «Богдан Хмельницький», «Запорожець за Дунаєм», «Тарас Бульба» (реж. Євгеній Березняк) були зняті саме там.
Дістатися до «Мамаєвой Слободи» можна від ст. м. «Шулявська» або від м. «Петрівка» 27-м тролейбусом чи маршрутками до зупинки «Михайла Донця»).